Медична сестра щодня має справу з людьми, які  хворіють або тими, хто потребує підтримки чи кваліфікованої допомоги, і саме вона можете зробити лікування та перебування хворих у лікарні більш приємним та менш травматичним.   Сестра медична не може бути ні надмірно емоційною, ні надмірно спокійною, професія потребує врівноваженості. Необхідна розвиненість всіх відчуттів, особливо слуху і зору, а також координація рухів, високий рівень уваги і швидкість реакції. Професійна діяльність вимагає високого рівня розвитку всіх видів пам’яті, точного і швидкого прийняття логічних рішень, високого рівня інтелекту, грамотного мовлення, гарної дикції.
   Сестра медична повинна знати: основні симптоми і причини хвороб людини, основні показання і протипоказання, дозування і правила прийому лікарських препаратів, основні поняття про асептику і антисептику, види дезінфекції і стерилізації, основні методи диспансерного обслуговування населення, основні методи діагностики, правила виконання простих фізіотерапевтичних процедур та поводження з медичними приладами, основні форми медичної документації та її призначення, основні правила першої медичної допомоги, основні методи проведення профілактичних щеплень і санітарно-просвітницької роботи. 
   Сестра медична повинна вміти:

  • виконувати призначення лікаря,

  • надати першу медичну допомогу,

  • виміряти артеріальний тиск,

  • температуру хворого,

  • готувати хворого до наркозу і здійснювати інгаляції,

  • виконувати основні фізіотерапевтичні процедури,

  • дотримуватися основних правил стерилізації, зберігання медичного інструментарію та підтримувати приміщення згідно з вимогами асептики і антисептики. Сестра медична повинна не лише знати, але й уміти користуватися медичною апаратурою, виконувати всі призначення і швидко приймати рішення.

   До несприятливих факторів належить безпосередній контакт з хворим, а також з медикаментами та дезінфікуючими розчинами, що спричиняють алергію. Постійне знаходження в психологічній готовності до дій, робота на ногах і фізичні навантаження – також несприятливі фактори цієї професії.
   Перспективи працевлаштування
   Такі фахівці затребувані у лікувально-профілактичних закладах усіх типів та рівнів. Саме тому перелік установ, у яких може працювати такий спеціаліст, досить різноманітний:

  1. Центри сімейної медицини, амбулаторії загального спрямування;

  2. Дільничні осередки терапевтів та педіатрів;

  3. Пункти швидкої допомоги, невідкладної медичної допомоги;

  4. Заклади освіти (садочки, школи, дитячі будинки, інтернати тощо);

  5. Медичні пункти;

  6. Медичні заклади соціального спрямування, у яких здійснюється догляд за дітьми, інвалідами та ветеранами, притулки;

  7. Пологові будинки та перинатальні центри;

  8. Хоспіси та реабілітаційні центри;

  9. Осередки судово-медичної експертизи та медико-соціальної допомоги;

  10. Лікарні, поліклініки, шпиталі, діагностичні центри, медичні об’єднання;

  11. Науково-дослідницькі інститути та медичні університети.