Використовуйте прості речення. Не потрібно вживати занадто розумні, складні слова - ви ж не енциклопедія. Старайтеся будувати речення просто, в них має бути лише основна інформація. Якщо можна сказати п’ять 5 слів замість двадцяти, то краще скажіть п’ять, не змушуйте людей «продиратись» крізь складні терміни та звороти. Але не забувайте про те, що перехід від тези до тези повинен бути плавним, намагайтеся не перетворювати речення на якісь обрубані конструкції.
Уникайте зайвої інформації. Те, що ви говорите, має бути максимально наповнене сенсом. Дехто думає, що ліричні відступи роблять виступ цікавішим, але це не так, якщо вони не підкріплюють основну думку. Від другорядних повідомлень увага слухача розсіюється, і до суті він вже не дійде, потім йому набридне, він витягне телефон і буде гортати стрічку соцмереж до кінця вашої промови.
Не забувайте про інтонації. Увага слухача утримується всього 7 секунд. А, щоб донести вашу інформацію, увагу ще потрібно втримати. Інтонації в такій ситуації — перший інструмент. Слухачі не хочуть слухати роботів, тому намагайтесь «грати» своїм голосом. Є вправи, які допоможуть покращити цей аспект. Наприклад, ви можете взяти уривок тексту і спробувати прочитати його в різних ролях, так, ніби розповідаєте казку для дитини, по-діловому або ж спокусливо. Запишіть свій голос на диктофон. І ви побачите, скільки різних інтонацій у вас є та як з ними працювати. За деякий час ви зможете керувати своїми інтонаціями та зрозумієте, як їх краще використовувати.
Інформація не має бути сухою. Це важливо, адже тоді слухати вас стає зовсім нецікаво. Спробуйте використовувати метафори та асоціації, щоб максимально доступно висловлювати думки.
Асоціації краще закріплюються в пам’яті, до них завжди можна повернутись. Такий метод робить інформацію доступнішою та цікавішою, але не відвертає увагу від основної ідеї.
Розширюйте словниковий запас. Це важливий пункт, адже кому цікаво слухати одні й ті ж слова та звороти? Багатий словниковий запас дає можливість будувати речення по-різному, ви не розгубитесь в несподіваній ситуації чи відповідаючи на підступне запитання. Та й просто будете почуватися невимушено перед публікою, не завчаючи тексти перед кожним спічем. Щоб розширити свій словесний арсенал, читайте більше художньої літератури, слухайте інших спікерів, було б непогано більше говорити, адже практика — наше все.
Не розмовляйте самі з собою. Коли ви розбудовуєте комунікацію зі слухачами, важливо враховувати їхній інтерес. Подавайте ту інформацію, яка буде корисною для співрозмовника, не ведіть якийсь нескінченний монолог, з якого людина нічого не зможе винести. Пам’ятайте, що ви говорите не для себе, а для слухача, тому зважайте на це.
Насолоджуйтеся процесом. Ви ніколи не донесете думку цікаво та зрозуміло, якщо почуваєтеся некомфортно. Коли вас самих не цікавить предмет розмови, то чому він має цікавити інших? Такі речі, як незацікавленість, розгубленість, дискомфорт помітні одразу і дуже швидко стають на перший план, заступаючи саму ідею.
Щоб зарядити інших людей енергією і змусити себе слухати, треба любити комунікацію, любити слухачів. В іншому разі всі сконцентруються на тому, як вам страшно і незручно. А це провал.
