ЖАР.INFO від 24.11.2023
“Розгрібали уламки зруйнованих будівель, очищали дороги, збирали сміття, розвантажували будівельні матеріали, допомагали благодійним фондам ремонтувати зруйноване. Завдяки хорошій погоді і додатковим рукам людей ми могли своєчасно упорядкувати всі оселі й встигнути до 1 вересня відкрити всі школи”, – так заступниця Чорноострівського селищного голови Світлана Лукомська розповідає про досвід залучення місцевих жителів до громадських робіт для усунення наслідків російського обстрілу 13 травня 2023 року.
Цей досвід на Хмельниччині не єдиний, проте інформації про нього в публічному просторі небагато. Тому ми вирішили розібратися, кого можуть залучати до виконання громадських робіт, як вони оплачуються і чи можна відмовитися брати у них участь.
У Чорноострівській громаді громадські роботи організували, керуючись Розпорядженням Хмельницької обласної військової адміністрації від 17 травня 2023 року. Ним визначено можливість залучати до суспільно корисних робіт працездатних осіб. Зокрема, і тих, які не підлягають призову на військову службу та за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану.
“За дорученням селищної ради ми провели роботу зі старостатами, визначили приблизно об’єми роботи, які нам потрібно зробити, і через територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) уклали угоду із близько 30 людьми. Ці роботи тривали три місяці. Територіальний центр вносив записи в трудові книжки, де за цей період мали трудовий стаж”, – пояснює Світлана Лукомська.
Село Грузевиця після російського обстрілу 13 травня 2023 року. Фото Альбіни Карман
За цією ж схемою на Хмельниччині організували соціально корисні роботи також у Китайгородській громаді, де жителів залучали до плетіння сіток. Загалом Служба зайнятості уклала 60 договорів із різними структурами, які організовують такий вид робіт. Участь у них на сьогодні взяли майже 400 осіб. То що ж це за схема? І чому у документах вживають два поняття – “громадські роботи” та “суспільно корисні роботи”?
Громадські чи суспільно корисні?
Якщо загуглити вислів “громадські роботи”, то, найімовірніше, ви побачите їхнє визначення у зв’язку із покаранням за вчинене правопорушення. Проте існує ще одне трактування терміну: суспільно корисні оплачувані роботи в інтересах тергромади, організовані для додаткового стимулювання мотивації до праці. Окрім того, такі роботи виконують на добровільних засадах, тобто без примусу.
“Громадські роботи мають добровільний характер, і погоджуватись чи ні на громадські роботи безробітний вирішує сам”, – коментує юристка Координаційного центру з надання безоплатної правової допомоги Юлія Зацаринна.
Всього ж у цих робіт є 4 основні ознаки:
Значення терміну “суспільно корисні роботи” пояснено у Постанові Кабміну від 13 липня 2011 року. Після початку російсько-української війни до документа вносили чисельні зміни. Наразі перелік суспільно корисних робіт виглядає так:
Про суспільно корисні роботи у Постанові Кабміну і Розпорядженні обласної військової адміністрації йдеться в контексті працездатного населення. А ще в документах згадується трудова повинність: мовляв, якщо треба, то вона має бути запроваджена. Але ж хіба зрештою її таки увели?
“Суспільно корисні роботи трактуються як роботи не тільки для зареєстрованих безробітних, але й для всіх громадян, які проживають на території, де введена трудова повинність під час воєнного стану. На Хмельниччині трудова повинність не запроваджена. Але в нас просто пішли шляхом розширення видів громадських робіт і таким чином запровадження суспільно корисних робіт”, – пояснює заступник директора Хмельницького обласного центру зайнятості Сергій Залуський.
Фінансуються суспільно корисні роботи замовником цих робіт, місцевим бюджетом, благодійними внесками чи пожертвуваннями, чи з інших джерел, не заборонених законодавством. Але про все по черзі.
Тимчасовий підробіток в управлінні соцзахисту та плетінням сіток
Запровадження громадських робіт регламентується не лише на території Чорноострівської, а й на території Хмельницької тергромади. У вересні 2023 року виконком міської ради затвердив види робіт, які мають суспільно корисне спрямування під час воєнного стану. Цей перелік майже цілком повторює такий же у Постанові Кабміну. Хіба що тут не йдеться про сільгоспроботи та заготівлю дров.
Цим же рішенням виконкому закріплений і перелік роботодавців Хмельницької тергромади, на базі яких можуть виконуватися ці суспільно корисні роботи. Це переважно місцеві комунальні підприємства, муніципальні та приватні управляючі компанії, а також управління праці та соціального захисту населення.
До речі, саме згадане управління стало флагманом із залучення безробітних до громадських робіт у Хмельницькому. Про це свідчить рішення виконкому за січень 2023 року. Ним визначено можливість тимчасового залучення населення до приймання документів та видачі довідок внутрішньо переміщеним особам, роботи з архівними документами, допомоги з оформленням соціальних виплат.
“Управління соціального захисту – це установа, в якій виділений певний штат працівників, вони не можуть його розширити. Тому залучають наших зареєстрованих безробітних. Цього року у нас дуже багато людей працювало на таких роботах”, – пояснює заступник директора Хмельницького обласного центру зайнятості Сергій Залуський.
Управління праці та соціального захисту Хмельницької міської ради. Фото авторки
Проте, як з’ясувалося, на рівні більшості комунальних підприємств чи управляючих компаній у Хмельницькому безробітних до громадських робіт не залучають.
“Пояснити це можна тим, що в них достатньо коштів для фінансування штатних працівників. Вони справляються, тому не потребують додаткової сторонньої допомоги. Але у Хмельницькому все одно ухвалили це рішення, тому що час зараз – воєнний стан. Ніхто ж не очікував, що, наприклад, в Чорноострівській громаді виникне необхідність швидкої організації таких робіт з відновлення інфраструктури. Якщо ж вже є таке розпорядження (або рішення міськвиконкому – Ред.), то ми можемо на другий день розпочати роботу”, – каже Сергій Залуський.
Утім, у Хмельницькому все ж є місця, де безробітні виконують громадські роботи. Наразі чотири людини плетуть маскувальні сітки у комунальному кінотеатрі ім. Т.Г. Шевченка та ще двоє у спортивно-культурному центрі “Плоскирів”. Там для таких містян облаштували робочі місця та навчили плетіння.
Плетіння маскувальних сіток у СКЦ “Плоскирів”. Фото Ольги Шевцової
“Цих людей до нас спрямували зі Служби зайнятості. Вони працюють з 9 листопада за звичним графіком – з 9 до 18 години, з обідньою перервою. Субота й неділя – вихідний. Оскільки ми практикуємо таке вперше, ми уклали тимчасові договори з цими людьми – на місяць”, – розповідає інспекторка з кадрів спортивно-культурного центру ”Плоскирів” Оксана Козак.
За законом у таких випадках роботодавці можуть укладати трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.
Як фінансуються громадські (суспільно корисні) роботи?
Працездатним за виконання суспільно корисних робіт платять відповідно до умов оплати праці на тій посаді, куди вони зараховані. Розмір такої оплати у разі виконання норми праці не може бути нижчим від розміру мінімальної зарплати, встановленого на дату нарахування оплати (наразі це 6,7 тисячі гривень – Ред.). А нещодавно Уряд підвищив оплату за виконання суспільно корисних робіт в півтора раза – до 10,5 тисяч гривень. З 1 січня 2024 року вона зросте до 10, 6 тисяч, з 1 квітня – до 12 тисяч гривень. Джерело фінансування – Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування (через Службу зайнятості – Ред.).
“Тобто певний роботодавець оформляє працівника (зареєстрованого як безробітний – Ред.) на тимчасову суспільно корисну роботу, табелює його робочий час і потім лише виставляє на виплату йому заробітної плати рахунок, який компенсується Службою зайнятості. А відповідальність за організацію роботи, інструменти, довіз до робочого місця – на роботодавцеві”, – каже Сергій Залуський.
Хмельницький обласний центр зайнятості. Фото авторки
В області за рахунок Фонду на фінансування суспільно-корисних робіт цьогоріч використали понад 3 мільйони гривень.
Водночас громадські роботи можуть фінансуватися не лише Фондом, а й за рахунок місцевих бюджетів.
“Тобто виконавчий комітет міської ради приймає рішення, що на співфінансування виділяється додатково така-то сума коштів. Може бути 50% на 50% чи 60% на 40%”, – пояснює Сергій Залуський.
Якраз про таку можливість для співфінансування робіт на базі управління соцзахисту зазначено у рішенні виконкому Хмельницької міської ради. За схемою співфінансування оплачують працю діловода в управління соцзахисту: 50% – Фонд і ще 50% – міський бюджет.
Хто виконує громадські роботи?
Долучаються до громадських робіт зараз зареєстровані у Службі зайнятості безробітні різних спеціальностей.
“Зараз у нас сітки плете одна жінка, яка працювала раніше декораторкою. Інша – інженер, має вищу освіту”, – розповідає інспекторка з кадрів спортивно-культурного центру ”Плоскирів” Оксана Козак.
Більшість з тих, хто виконує громадські роботи, наразі це… жінки, бо і стоять на обліку як безробітні переважно вони ж. Утім, залучатися жінки можуть не до всіх робіт.
“По-перше, суспільно корисні й громадські роботи не є догмою. Люди не зобов’язані їх виконувати. Є і небезпечні роботи. Наприклад, прибирання придорожніх смуг – там збоку транспорт рухається. Рубають зазвичай чоловіки, а жінки можуть складати гілки на купки”, – зауважує Сергій Залуський.
Отож громадські (суспільно корисні) роботи – хоч і не надто популярний, але цілком реальний спосіб підробітку для тих, хто втратив роботу. З важливим уточненням: людина має бути неодмінно зареєстрованою як безробітна у Службі зайнятості. Враховуючи відсутність трудової повинності, такі роботи можуть бути лише добровільними. Поки що в області далеко не скрізь використовують цей механізм. Адже він потребує ухвалення відповідних рішень із чіткими правилами про організацію громадських робіт на рівні органів місцевого самоврядування.
Підготувала Світлана Русіна
